Victor Sineglazov

Біографія

Загальні відомості

Віктор Михайлович Синєглазов — український професор, який досліджує гібридні нейронні мережі, комп’ютерний зір, системи керування та автоматизоване проєктування. Він є професором кафедри штучного інтелекту КПІ ім. Ігоря Сікорського та головним редактором журналу Electronics and Control Systems.

У 2004 році отримав Державну премію України в галузі науки і техніки, а у 2009 році — звання заслуженого діяча науки і техніки України. За показниками цитованості увійшов до списку 2% найцитованіших науковців світу Elsevier–Stanford за 2025 рік.

Серед його книг є підручники англійською та іспанською мовами і монографія у співавторстві Artificial Intelligence Systems Based on Hybrid Neural Networks: Theory and Applications (2021).

Українською його ім’я пишеться Віктор Михайлович Синєглазов. У публікаціях також трапляються варіанти Victor Sineglazov і Viktor Mykhailovych Syniehlazov.

Ранні роки та освіта

Народився в Одесі 9 серпня 1950 року. У 1973 році закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Автоматика і телемеханіка» на факультеті автоматики та електроприладобудування.

Здобув ступінь кандидата технічних наук у 1980 році та доктора технічних наук у 1995 році. Кандидатську дисертацію «Оптимальне за швидкодією та витратами палива керування нестаціонарними і стохастичними системами» захистив 21 січня 1980 року. Докторську дисертацію «Обробка інформації та керування просторово розподіленими механічними і теплофізичними процесами» захистив 29 червня 1995 року.

Отримав вчені звання старшого наукового співробітника у 1983 році, доцента у 1991 році та професора у 1995 році.

Наукова та викладацька кар’єра

У 1973–1974 роках працював інженером кафедри технічної кібернетики Київського політехнічного інституту. У 1974–1977 роках навчався в аспірантурі, після чого працював старшим науковим співробітником.

У Національному авіаційному університеті працював доцентом у 1989–1995 роках, згодом очолив кафедру авіаційних комп’ютерно-інтегрованих комплексів. У 2003–2010 роках очолював Інститут електроніки та систем управління цього університету.

У 2026 році є професором кафедри штучного інтелекту КПІ ім. Ігоря Сікорського та заступником директора з міжнародних питань Навчально-наукового інституту прикладного системного аналізу.

Дослідження

Досліджує керування та оптимізацію, побудову нейронних мереж і аналіз зображень. Застосовує ці методи в авіації, відновлюваній енергетиці, моніторингу довкілля та медичній візуалізації.

Теорія керування та інженерна оптимізація

Ранні праці присвячені оптимальному за швидкодією та витратами палива керуванню лінійними стохастичними системами. Запропонував алгоритми розміщення датчиків у просторово розподілених системах і дослідив визначення пружних та масових характеристик літака за вібраційними випробуваннями. Розробляв алгоритми багатокритеріальної оптимізації з обмеженнями та перетворення задач безумовної оптимізації на умовні.

Нейронні мережі та напівкероване навчання

Запропонував методи вибору структури нейронних мереж, навчання ансамблів та поширення міток у наборах із розміченими й нерозміченими прикладами. Монографія 2021 року з Michael Z. Zgurovsky та Elena Chumachenko розглядає формування і розвиток гібридних архітектур. Розробляв методи побудови навчальних наборів для оптимізації налаштування мереж із напівкерованим навчанням. Звіт НАН України за 2023 рік відзначає можливі застосування цих досліджень у медицині та обороні.

Комп’ютерний зір та відновлення зображень

Досліджував нейромережеве підвищення роздільної здатності зображень із безпілотних літальних апаратів для навігації та відновлення пошкоджених чи відсутніх ділянок. Розробляв компактні моделі виявлення малих і перекритих підводних об’єктів для апаратів з обмеженими обчислювальними ресурсами. Для перенесення навчання запропонував міри відстані між наборами даних сегментації, що допомагають обирати дані попереднього навчання, і перевірив їх на медичних зображеннях.

Прогнозування часових рядів і руху

Розробляв прогнозування на основі ансамблів нейронних мереж та гібридних підходів, що поєднують мережі з моделями, побудованими за даними. Застосування включають пасажирські авіаперевезення. Запропонував рекурентні моделі часових рядів та проаналізував їхню динамічну стійкість. Для прогнозування руху транспортних засобів використав модифікований трансформер і метод побудови навчальних даних із кількома можливими траєкторіями на основі однієї спостереженої.

Навігація БПЛА та робототехніка

Досліджував інтеграцію інерціальної та супутникової навігації БПЛА. Запропонував корекцію координат за візуальними орієнтирами з відомим положенням і систему наземних випробувань, яка поєднує фізичне обладнання БПЛА з моделюванням польоту. Для сільськогосподарських БПЛА запропонував планування маршрутів з урахуванням покриття поля, перешкод та енергоспоживання, включно з поверненням для заряджання і продовженням завдання.

Відновлювана енергетика та сонячна авіація

Очолював центр відновлюваної енергетики НАУ, де розробляли вітрові турбіни та поворотні сонячні установки. Запропонував гібридні сонячно-вітрові системи живлення центрів керування БПЛА та вибір панелей, акумуляторів і дизельних генераторів за вартістю, витратами палива й надійністю. Для сонячної авіації розробляв підхід до концептуального проєктування, який поєднує моделі характеристик літака, умов довкілля й енергозабезпечення.

Дистанційне зондування та моніторинг довкілля

Запропонував виявлення та класифікацію мін за гіперспектральними зображеннями БПЛА і радарними вимірюваннями. Класифікатор радарних зображень використовує розмічені й нерозмічені дані. Розробляв класифікацію пошкоджень дерев короїдами за реальними та згенерованими мультиспектральними зображеннями. Для класифікації гіперспектральних зображень запропонував генерувати розмічені спектральні зразки для доповнення малих навчальних наборів і перевірив метод на еталонних даних.

Медична візуалізація та підтримка діагностики

Розробляв нейромережевий аналіз комп’ютерної томографії та оцінювання активності туберкульозу. Був одним із розробників системи діагностики туберкульозу, представленої в жовтні 2021 року. Досліджував ансамблеві методи сегментації вегетацій клапанів серця на ехокардіографічних зображеннях. У 2026 році став співавтором дослідження прогнозування переломів окремих хребців за звичайними КТ. Метод перевіряли в одному центрі, а зовнішню валідацію визначили як необхідний наступний крок.

Обробка мови та інші застосування

Запропонував поєднання зображень обличчя й мовлення для оцінювання емоційного стану та класифікацію норвезьких документів за контекстними мовними поданнями і згенерованими прикладами. Розробив алгоритм вибору фаз світлофорів для зменшення затримок, перевірений на спрощеній дорожній мережі. Монографія 2021 року розглядає автоматизоване керування дорожнім рухом і пожежний моніторинг як застосування гібридних нейронних мереж.

Професійна діяльність

Є головним редактором журналу Electronics and Control Systems і членом редакційної колегії American Journal of Neural Networks and Applications. Очолює спеціалізовану вчену раду Д 26.062.08, склад якої затвердило Міністерство освіти і науки України у 2014 році.

Регулярно очолює оргкомітети конференцій IEEE Methods and Systems of Navigation and Motion Control (MSNMC) та Actual Problems of Unmanned Aerial Vehicles Development (APUAVD). У 2024 році був членом програмного комітету конференції Computer Information Systems and Software Engineering у Львівській політехніці.

Був членом оргкомітетів Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі штучного інтелекту у 2024 році та його міжнародного видання у 2025 році. На сайті конкурсу зазначений як голова секції комп’ютерного зору.

Є старшим членом IEEE та членом товариств Aerospace and Electronic Systems Society і Computational Intelligence Society.

Відзнаки

Запис у річній таблиці бази цитованості Elsevier–Stanford за 2025 рік ґрунтується на цитуваннях за 2024 рік. Основна підгалузь — дослідження операцій, друга — штучний інтелект та обробка зображень.

Його відзнаки:

  • Медаль «За сумлінну працю» (2001)
  • Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2001)
  • Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (2002)
  • Державна премія України в галузі науки і техніки (2004) за роботи із захисту літальних апаратів від руйнівних і дестабілізувальних електромагнітних впливів
  • Нагрудний знак МОН України «Петро Могила» (2007)
  • Заслужений діяч науки і техніки України (2009)
  • Нагрудний знак М. К. Янгеля (2010)
  • Почесна грамота Державного космічного агентства України (2011 та 2026)
  • Нагрудний знак О. М. Макарова (2012)
  • Нагрудний знак МОН України «За наукові та освітні досягнення» (2022)